У 1963 році Андре Мальро – міністр культури Франції – вирішив, що зал для глядачів національної французької опери пора оновити. Побачивши декорації Шагала для балету «Дафніс і Хлоя», Мальро запропонував художнику розписати плафон для Паризької опери. Андре Мальро вважав, що Шагал — єдиний художник, який може впоратися із завданням.
Новина про те, що плафон для опери Граньє розписуватиме Шагал, викликала багато розбіжностей. Хтось виступав проти того, щоб над французькою національною пам'яткою працював білоруський єврей, хтось проти того, щоб художник з некласичною манерою листа розписував частину будівлі, яка мала історичну цінність. Але, незважаючи на це, Марк Шагал, якому на той час було вже 77 років, взявся до роботи. Над проектом митець працював майже рік. У результаті було витрачено близько 200 кілограмів фарби, а полотно займало 220 м². До стелі плафон прикріплений на висоті понад 21 метр. У своїй роботі Шагал повернувся до тем закоханих, музикантів, танцюристів, тварин та ангелів. Художник розділив плафон на 5 кольорових секторів: синій, жовтий, червоний, зелений та білий.
• У секторі, пофарбованому в синій, – Борис Годунов Мусоргського і Чарівна флейта Моцарта. • На жовтому фоні – «Лебедине озеро» Чайковського та «Жизель» Адана. • У червоному секторі – «Жар-птиця» Стравінського та «Дафніс і Хлоя» Равеля. • У зеленому — історії кохання: «Ромео та Джульєтта» Берліоза та «Трістан та Ізольда» Вагнера. • На білому – опера Дебюссі «Пелелас та Мелізанда». У центральному колі купола, навколо люстри зображено: «Кармен» Бізе, а також роботи Бетховена, Верді, Глюка. Крім того, на плафоні можна побачити паризькі архітектурні пам'ятки: Тріумфальна арка, Ейфелева вежа, палац Конкорд та Опера Гарньє. Свою роботу Шагал назвав «кольорове дзеркало шовків та блиску коштовностей». Ідея полягала в тому, щоб висловити повагу до оперних і балетних композиторів.
Відкриття купола
23 вересня 1964 року проект було відкрито для глядачів. На відкритті були присутні понад 2000 гостей. Робота Шагала не розчарувала нікого.
Паризький кореспондент New York Times написав: «Цього разу найкращі місця у залі знаходились у центрі. Спочатку велика кришталева люстра, що висить у центрі стелі, була вимкнена… весь кордебалет вийшов на сцену, після чого на честь Шагала оркестр виконав „Симфонію Юпітера“ Моцарта, улюбленого композитора Шагала. Під час двох останніх тактів люстра спалахнула, висвітливши роботу художника у всій красі, під захоплені оплески публіки. Після цього навіть затяті противники серед комісії замовкли…» Мальро пізніше сказав: «Яка ще з художників, яка живе нині, могла б розписати стелю Паризької опери так, як це зробив Шагал?.. Він перш за все один із найбільших колористів нашого часу… »
Репродукція фрески Шагала на годиннику
З 2007 року відомий бренд бренду Vacheron Constantin став офіційним спонсором Паризької національної опери. Незабаром компанія представила колекцію годинників Tribute to Famous Composers, що складається з 15 моделей. Колекцію присвячено композиторам, які надихали Шагала під час роботи над плафоном Гранд-опера. Першу модель Metiers d'Art Chagall & l'Opera de Paris представлено 20 листопада 2010 року у палаці Гарньє на святі на честь 30-річчя асоціації AROP's (Association pour le Rayonement de l'Opera de Paris). Розписний циферблат годинника — точна копія купола, створеного Шагалом. Робота над мініатюрною копією плафона зайняла понад три місяці. Репродукцію розпису нанесено емаллю на циферблат діаметром 40 міліметрів. По краю циферблат обрамлений золотим обідком із дванадцятьма німфами, кожна з них розміром всього 2 міліметри, і при цьому у всіх німфів детально промальовані обличчя.
Цей годинник — власність приватної колекції Vacheron Constantin Maison і не продається. Ще одна модель Chagall l'Opera de Paris Tribute to Adam:
Metiers d'Art – Chagall & l'Opera de Paris Tribute to Moussorgski:
Джерело: izbrannoe.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook:
