ЯК ЄВРОПА ВИНИЩУВАЛА ЧУДОВИХ ЖІНОК…

Не забудемо, що генофонд Європи був жахливо збіднений на інквізицію. Загальна кількість відьом, спалених інквізицією з XIII по XIX століття, називають різне: від "всього" мільйона до "цілих" 15 мільйонів. Навіть «всього мільйон» – це неймовірно багато за тогочасного малолюдства.

Адже вбивали в першу чергу тих, хто красивіший і цікавіший. Знову звернемося до Івана Єфремову: «…Страшний світ європейського пізнього Середньовіччя, немов відрізаний від усієї просторої і прекрасної землі, що тонула в імлі отруєного злістю, страхом, підозрами релігійного туману. Тісні міста, де в жахливій скученості і бруді жило стиснуте фортечними стінами рахітичне населення, що проміняло чисте повітря полів на нездорову безпеку. Але в полях жителі невеликих сіл теж жили під вічним страхом пограбувань, раптових поборів, голоду від частих неврожаїв. Залякані люди перебували в жорстоких кліщах військових феодалів і отців церкви, мстивіших, спритніших і далекоглядніших, ніж володарі сеньйори. Безперервні небезпеки всіляких автомобілів за непослух і вільнодумство сипалися від влади світської і духовної на голови, схилялися у покірності. Жахливі муки пекла, придумані хворим уявою, сонми чортів і злих духів незримо витали над психікою легковірних і неосвічених народів, давлячи її тягарем.

Як психологу, Гіріну була зрозуміла неминучість виникнення масових психічних захворювань. Деспотизм виховання сім'ї та церкви перетворював дітей на фанатиків-параноїків. Погане, злиденне життя в умовах постійного залякування викликала істеричні психози, тобто розщеплення свідомості та підсвідомості, коли людина в моменти придушення свідомого в психіці могла здійснювати найбезглуздіші вчинки, уявляти себе будь-ким, набував нечутливості до болю, був одержимий галюцинаціями. Незвичайна кількість паралітиків була серед чоловіків. Психічні паралічі… були спробою несвідомого порятунку від навколишнього мерзенного оточення. Але ще важчою була доля жінок. Взагалі схильніші до істерії, ніж чоловіки, внаслідок незнімної відповідальності за дітей, за сім'ю, жінки ще більше страждали від поганих умов життя. Нещадна мстивість бога і церкви, неможливість уникнути гріха в бідності тиснули на і без того пригнічену психіку, порушуючи нормальну рівновагу та взаємодію між свідомою та підсвідомою сторонами мислення.

Ця хвиля божевілля якимось дивом мало торкнулася Московії та Росії. Напевно, тому, що ми не схильні були оголошувати відьмою кожну простолюдинку, яка збирає в лісі цілющі трави або миється частіше одного разу на півроку. Захворювання на різні форми істерії неминуче вели нещасних жінок до загибелі. Церква і темна віруюча маса завжди вважали жінку істотою нижчою, гріховною і небезпечною – пряма спадщина релігії з її вченням про первородний гріх і прокляття Єви. Вогнищами і тортурами інквізиція намагалася викорінити нею ж саму породжену хворобу. Чим страшніше діяла інквізиція, тим більше множилися масові психози, зростав страх перед відьмами в каламутній атмосфері жахливих чуток, пліток і доносів. увага, завжди виділяються і падають жертвою злоби, що викликається ними в низьких душах донощиків і катів…» Європейська інквізиція винищувала красу у всіх її проявах: у витворах мистецтва навіть матінку-природу й то намагалася спотворити.

Джерело: shablona.net

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook: