Зібралася я якось у гості до однокласниці – Ленки. Зіткнулися випадково в метро, а не бачилися на той момент 12 років – зі школи. Жила вона у Чертановому – але я обіцяла у неділю вирватися. І приїхала.
Зайшла до під'їзду, піднялася на 4-й поверх, зателефонувала – і мене зустріли з розкритими обіймами та накритим столом. Розговорилися. Виявилося – вона щасливо одружена (чоловік – перекладач в якійсь крутій фірмі, якраз у від'їзді в Англії був, так що базікати нам ніхто не заважав.) І діти – хлопчик і дівчинка, причому близнюки, по 3 роки кожному. Тільки у квартирі їх не було. — А куди ти діло діла, Ленка? – Запитала я. – Бабусі, чи що, віддала? – Чому бабусі? – Здивувалася подруга. – На подвір'ї гуляють! – Да ти що? Подивитися хочу! – Зайнялася я. – А з ким гуляють? – Та з собакою, – усміхнулася Ленка. — Як із собакою? – похолола я. – Тут, в Чертаново??? Ти ж сказала їм по 3 роки! – Ну так. Пішли на балкон – зараз сама побачиш. І ми вийшли на балкон, звідки відкривався краєвид на маленький, але цілком пристойний облаштований дворик, що з одного боку виходив на арку, а з другого – на дорогу. У центрі його, між гойдалкою, була пісочниця. І в ній поралися двоє її малюків. А поруч лежав, поклавши морду на лапи, ВЕЛИЧЕЗНИЙ англійський мастіфф. – А це наш Макс. У ньому 95 см зростання в загривку і 135 кг ваги, — відразу довірливо повідомила Ленка. І тут дівчинка, що грала із совочком, раптом кинула його і потрусила до дороги. З машинами, що проїжджають по ній. У мене всередині все похололо ще раз. Ну гаразд, собака захистити може – а як же машини? Але закричати я не встигла. Коли до проїжджої частини залишалося метрів 7-8, пес пружинисто став на лапи, зробив ОДИН довгий стрибок, що стелився, і виявився поряд з дитиною. Після чого трохи нахилив голову, акуратно взяв дівчинку зубами за каптур, підняв над землею і, незважаючи на її протести, приніс назад у пісочницю і зайняв колишню позу – голова на лапах. – Тепер зрозуміла? – Сміючись, запитала Ленка. Я зрозуміла. Бо з таким охоронцем та «нянькою» дітей можна було залишати не лише в Чертанові, а й, мабуть, у Гарлемі.
Джерело: zhenray.ru
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook:
