Ти зший одяг для душі, адже їй незручно… Її знайомі давно форсять в обновках, На комусь шаль з байдужості з камінням, На комусь злість і байдужість з шипами. А хтось сукню пошив вечірню з лестощів, Комусь подобається носити вбрання з помсти, А ти одягнена у простоту та співчуття… Вони не в моді і залишилися без уваги. Ти в дитинстві сукню з довіри любила. Твоя душа його з роками зносила, Воно тепер тріскотить по швах і стало тісно, Але зло і заздрість для душі не цікаві … Навіщо намагатися не свій одяг? Натомість сумнівам приміряй до душі надію. Вбрання зі пліток, як костюм для маскараду, Фальшивих масок на душі зовсім не треба… Нехай краще совість, ніж порожні обіцянки, Нехай краще сукня з кохання та розуміння, Чим міні-спідниця, що з вигоди пошита… А краще душу залишай зовсім відкритою. Душі вбрання ти не поспішай міняти за модою. Чужа порада за стилем навряд чи їй підходить… Вбрання душу, без сумніву, прикрашають. Але без душі одяг ролі не грає.
Джерело: fit4brain.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook:
