Цю картину багато хто з нас знає і пам'ятає з дитинства. Сонячний ранок. Дівчинка-підліток лише прокинулася і робить зарядку. У відкриті вікна вривається шум вулиці та свіжий вітерець. Відчуття молодості, щастя, свободи… Картина Тетяни Яблонської «Ранок» написана у 1954 році, і її нерідко вважають алегорією перших днів хрущовської «відлиги». Чи був у художниці такий задум, ми не знаємо. Ми хочемо розповісти про пов'язану з цією картиною історію, за якою можна знімати кіно.
Яблонська зобразила на картині свою старшу доньку Олену віком 13 років. Дія відбувається в отриманій сім'єю художниці квартирі в центрі Києва, яка знаходилась у будинку на вулиці Червоноармійська, 46, де вона жила у 1949–1955. Незабаром картина стала відомою, без перебільшення, кожному радянському школяру: вона була надрукована у підручнику «Рідна мова» і діти писали нею твори. А ще репродукцію «Ранку» було надруковано в «Вогнику». По всій країні люди вирізали світлу, радісну картинку з журналу та вішали на стіну. 
Тетяна Яблонська з дочкою Оленою
Така репродукція висіла і вдома одного хлопчика з Казахстану, Арсена Бейсембінова — підліток буквально закохався в дівчинку. Закінчивши школу, Арсен поїхав до Москви і вступив до Строганівського училища. Там зав'язався роман із однокурсницею. Арсен умовив її поїхати влітку до нього, до Алма-Ати. Тут однокурсниця побачила на стіні маленьку репродукцію та зізналася: це вона. Так, Олена, дівчинка з картини, теж вступила до Строганівського, вона не хотіла вчитися у рідному Києві, аби не підозрювали у блаті. І Арсен одружився з дівчинкою з картини, в яку був закоханий з дитинства. Олена переїхала до чоловіка до Алма-Ати, стала Бейсембіновою. Вона працювала мультиплікатором, ілюструвала книги, робила гобелени, там мешкає досі. У них народився син Зангар, який також став художником, є онуки та правнуки.
Джерело: izbrannoe.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook:
