У свій час жив у мене великий пухнастий кіт, який дуже любив пожерти. Щоразу, коли я починав кликати його, стоячи на кухні, він мчав туди, як слон. Якось я надумав над ним пожартувати. Записав на диктофон свій голос, поклав телефон на кухні та увімкнув запис. Сам же взяв кота, сів у крісло у вітальні і почав його гладити. Як тільки пролунав мій голос у динаміці, вусатий підскочив як ошпарений. Він зістрибнув з моїх колін, пробіг пару метрів, потім різко зупинився, повернувся і почав голосно нявкати. А голос продовжував кликати його до себе на кухню. Кіт покрутився на місці і невпевнено попрямував на поклик, час від часу повертаючись і розгублено поглядаючи на мене. Дійшов до кухні, переконався, що мене там немає, повернувся, впав на бік і цілих три години ніяк не реагував на їжу. Вирішив більше так ніколи не жартувати з кота.
Джерело: factroom.ru
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook:
