2015 року пішла з життя Майя Плісецька — їй було 89 років. Красою, талантом та грацією артистки захоплювалися мільйони людей. Пропонуємо вам згадати найцікавіші факти з життя легендарної балерини, а також переглянути рідкісні фотографії з нею.
Майя Плісецька зізнавалася, що балет «не був пристрастю її життя». Вона хотіла стати актрисою, як мати – актриса німого кіно Рахіль Мессерер. Після того, як батька Плісецької було розстріляно, а матір відправлено до табору для дружин зрадників батьківщини, 13-річну Майю удочерила тітка по материнській лінії, солістка Великого театру, балерина Суламіф Мессерер, від якої вона й успадкувала професію. «Люди не поділяються на класи, раси, державні системи. Люди діляться на поганих та добрих. Тільки так. Гарні завжди виняток, подарунок Неба».
«А що й справді людині треба? Про інших не знаю. А про себе скажу. Не хочу бути рабинею. Не хочу, щоб невідомі мені люди мою долю вирішували. Нашийника не хочу на шиї. Клітини, хай навіть платинової, не хочу».
«Чоловікам завжди подобалися гарні постаті. Я не думаю, що балерини підкоряли їх своїм розумом».
«Не люблю суєти. Ні на сцені, ні в житті… Зайві слова також не потрібні».
Майя Плісецька зізнавалася, що «свого „Вмираючого лебедя“ підглядала в Московському зоопарку»: «Кілька разів їздила туди з єдиною метою — підглянути лебедину пластику, форму руху крил, посадку голови на вигині шиї. Одного разу мені пощастило. Раптом чорний лебідь за кілька метрів від мене розправив крила на всю широчінь, підняв свою перетинчасту ногу-лапу і став на інший у класичний арабеск. Стояв він неймовірно довго. Пам'ятаю, захопилася — це стійкість…»
«У мистецтві не важливо що. Найважливіше – як. Потрібно, щоб дійшло до кожного, щоб душу чіпало, тоді це справжнє, інакше ніяк».
Понад півстоліття Майя Плісецька прожила у шлюбі з композитором Родіоном Щедріним. Їх познайомила Лілія Брік, муза та кохана поета Володимира Маяковського, яка, за словами Плісецької, любила зводити людей: «Одного разу вона попросила мене наспівати на магнітофон партію із „Золотого півника“ — а потім дала прослухати запис Родіону. У нього прокинувся інтерес до мене…». Пізніше Щедрін зібрався писати музику для балету за участю Плісецької та прийшов до неї на репетицію. Балерина згадувала, що зустріла його в обтягувальному чорному еластичному трико, яке підкреслило всі її переваги, чим остаточно підкорила композитора. «Старий Фрейд переміг», — влучно помітила балерина. Композитор того ж вечора запросив її кататися Москвою.
Майя Плісецька та Родіон Щедрін не мали дітей. Балерина не приховувала, що віддала перевагу кар'єрі радостям материнства: «З'явилися всі ознаки, що завагітніла. Народити? І розлучитися з балетом? Танцювати чи дітей няньчити — обрала перше. Щедрін без захоплення, але погодився». Плісецька не шкодувала про своє рішення, бо «дітей із сім'ями багато, а Майя Плисецька одна».
Родіон Щедрін завжди супроводжував Майю Плісецьку під час гастролей. Балерина зберігала свою помаду в кишені піджака чоловіка, оскільки сама все втрачала, а чоловік постійно був поруч. Щедрін присвятив дружині багато балетів, серед яких «Анна Кареніна», «Чайка» та «Дама із собачкою». Сама Плисецька, яка залишила сцену у 65 (!) років, говорила, що чоловік продовжив її сценічну кар'єру на 25 років.
Довгі роки її пов'язувала дружба зі знаменитим французьким кутюр'є П'єром Карденом, у якого вона та її чоловік — композитор Родіон Щедрін — одягалися. А почалося все з її Карменом. Вперше Карден побачив Плісецьку саме у цьому образі. Вона настільки вразила його уяву, що він надихнувся до кінця своїх днів нею як божеством. Карден зробив спеціально для Плісецької костюми до балетів на музику Щедріна "Анна Кареніна", "Чайка", "Дама з собачкою". Коли великий кутюр'є приїжджав до Москви, у вечорі на його честь брала участь Майя. Вона виходила на подіум у Парижі, коли він представляв свою колекцію.
«У неї був бездоганний смак, – зазначив метр. — Вона чудово зналася на моді, була надзвичайно елегантна». Директор високої моди Будинку П'єра Кардена Маріз Гаспар зазначила, що вона та її колеги назавжди запам'ятають легкість та простоту, з якою трималася одна з найвідоміших у світі зірок балету. «Майя завжди мала ласкаве слово для кожної з наших співробітниць, — зазначила вона. — Усі ми дбайливо зберігаємо подаровані нею російські сувеніри».
Ів Сен-Лоран захоплювався Майєю Плісецькою та його надихало те, що вона кидала виклик усьому консервативному суспільству того часу. Кутюр'є створив ніжно-рожевий шифоновий хітон — неймовірно жіночний і водночас відвертий, як і сама Майя. Його завжди приваблювала російська культура і шукав її відбиток у людях.
«Не жерти! Більш дієвого способу бути у формі ще не вигадали».
«…Я працювати з шаленою не звикла. Ролан Петі сердиться: — Ви зі мною така лінива чи завжди? – Мені головне – запам'ятати текст, потім додам. – Дивна російська школа, – резюмує Ролан. — Що тут дивного? Я хочу танцювати до ста років. — А як не лінуватися? — Більше сорока не простягнеш…» 
«Чому я сподобалася французам? Припала їм до душі? Прямо ставила я це питання десятці найфранцузів — Луї Арагону, Ролану Петі, Жану Вілару, Іветт Шовіре, Жану Бабіле… Усі сходилися на одному: мені вдалося переключити увагу аудиторії з абстрактної техніки — на душу і пластику. Коли я танцювала фінал другого акту, погляди приковувалися до малюнку лебединих рук, зламу шиї; ніхто не помічав, що мої па-де-буррі не такі вже досконалі. Чимало балерин „Гранд-опера“ могли виконати па-де-бурре відточніше, з кращим витягом підйомів, виворітніше. А заспівати руками та абрисом шиї тему Чайковського?…»
«Дам вам пораду, майбутні покоління. Послухайте мене. Не упокорюйтесь, аж до краю не упокорюйтесь. Навіть тоді — воюйте, відстрілюйтесь, у труби трубіть, у барабани бийте… До останньої миті боріться… Мої перемоги тільки на тому й трималися. Характер – це і є доля».
Джерело: izbrannoe.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook:
