6 серпня 2012 року марсохід Curiosity після восьмимісячної подорожі здійснив посадку в районі кратера Гейла на Марсі. Апарат подолав 567 мільйонів кілометрів на шляху до Червоної планети.
За цей час марсохід Curiosity зробив відкриття, які вказують на існування сприятливих умов життя мікробів мільярди років тому, зробив незліченну кількість робіт різними інструментами, свердлив, стріляв лазером, фотографував, відправив на Землю 468 926 знімків. Знімки марсоходу Curiosity та новини з Червоної планети за останні кілька років. Піщані дюни на Марсі, 13 грудня 2015 року. 
З далекої відстані поверхня Марса виглядає рудувато-червоною через червоний пил, що міститься в атмосфері. Поблизу колір – жовтувато-коричневий із домішкою золотистого, бурого, рудувато-коричневого і навіть зеленого, залежно від кольору мінералів планети. У давнину люди легко відрізняли Марс від інших планет, а також асоціювали його з війною і складали всілякі легенди. Єгиптяни називали Марс "Хар Дечер", що означало "червоний". 
Марсохід Curiosity дуже любить робити селфі. Як він це робить, адже зняти його з боку нікому? У марсохода чотири кольорові камери, всі вони відрізняються різним набором оптики, але тільки одна з них підходить для селфі. Автоматична рука під назвою MAHLI має 5 ступенів свободи, що дає камері значну гнучкість і дозволяє «облетіти» марсіанський ровер з усіх боків. Рухом цієї руки-камери керує фахівець із Землі. Головне завдання – слідувати певній послідовності переміщення автоматичної руки, щоб камера могла зробити достатню кількість знімків для подальшого склеювання панорами. Сценарій підготовки кожного такого селфі відпрацьовують спочатку на Землі на спеціальному тестовому модулі, який зветься Меггі. 
Марсіанський захід сонця, 15 квітня 2015 року. Опівдні небо Марса жовто-жовтогарячий. Причина таких відмінностей від гами кольорів земного неба — властивості тонкої, розрідженої, що містить зважений пил атмосфери Марса. На Марсі релеївське розсіювання променів (яке на Землі і є причиною блакитного кольору неба) відіграє незначну роль, ефект його слабкий, але проявляється у вигляді блакитного свічення при сході та заході Сонця, коли світло проходить товстіший шар повітря. 
Колеса марсохода 9 вересня 2012 року. 
А це знімок 18 квітня 2016 року. Видно, як зносилося "взуття" біля трудяги. З серпня 2012 року до січня минулого року марсохід Curiosity пройшов 15.26 км. 
Продовжуємо дивитись знімки марсоходу Curiosity. Дюна Наміб – область з темним піском, що складається з дюн на північному заході від гори Шарп. 
Дві третини поверхні Марса займають світлі області, що отримали назву материків, близько третини — темні ділянки, які називаються морями. А це підніжжя гори Шарп.
Шарп – марсіанська гора, що знаходиться в кратері Гейл. Висота гори становить близько 5 км. На Марсі ж знаходиться і найвища гір у Сонячній системі — вулкан Олімп, що згаснув, заввишки 26 км. Діаметр Олімпу – близько 540 км.
Фото з орбітального апарату, тут і марсохід видно. 
Як сформувався цей незвичайний горб Іресон на Марсі? Його історія стала предметом досліджень. Його форма і двоколірна структура роблять його одним із найнезвичайніших пагорбів, біля яких проїжджав автоматичний марсохід. Він досягає висоти близько 5 метрів, а розмір його основи – близько 15 метрів. 
Так виглядають "сліди" марсохода на Марсі. 
Півкулі Марса досить сильно відрізняються характером поверхні. У південній півкулі поверхня знаходиться на 1—2 км вище за середній рівень і густо усіяна кратерами. Ця частина Марса нагадує місячні материки. На півночі більша частина поверхні знаходиться нижче середнього рівня, тут мало кратерів і основну частину займають відносно гладкі рівнини, які, ймовірно, утворилися в результаті затоплення лавою та ерозією. 
Ще одне майстерне селфі. 
На передньому плані, приблизно за три кілометри від ровера, знаходиться довгий хребет, багатий на оксид заліза. 
Погляд на шлях, який пройшов марсохід, 9 лютого 2014 року. 
Отвір, який пробурив марсохід Curiosity. Такий колір породи під червоною поверхнею одразу не очевидний. Дриль марсохода здатний робити в камені отвори діаметром 1.6 см і глибиною 5 см. Здобуті маніпулятором зразки можуть досліджуватися приладами SAM і CheMin, розташованими в передній частині корпусу ровера. 
Ще одне селфі, найсвіжіше, зроблене 23 січня 2018 року. 
Джерело: interesno.cc
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook:
