Фрази з дитинства, сенс яких ми розуміємо, лише дорослішаючи:
- Потрібно бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти як мінімум удвічі швидше !
- У всьому є своя мораль, треба лише вміти її знайти!
- Ніколи не думай, що ти інша, ніж могла б бути інакше, ніж інакше в тих випадках, коли інакше не можна не бути.
- — Не можна повірити у неможливе! — Просто в тебе мало досвіду, — зауважила Корольова. – У твоєму віці я приділяла цьому півгодини щодня! Іншими днями я встигала повірити в десяток неможливостей до сніданку!
- Знаєш, одна з найсерйозніших втрат у битві – це втрата голови .
- Завтра ніколи не буває сьогодні! Хіба можна прокинутися вранці і сказати: "Ну ось, зараз нарешті завтра"?
- Мало хто знаходить вихід, деякі не бачать його, навіть якщо знайдуть, а багато хто навіть не шукає.
- — Серйозне ставлення до будь-чого в цьому світі є фатальною помилкою. — А життя це серйозно? – О так, життя – це серйозно! Але не дуже…
- Бачила я таку нісенітницю, в порівнянні з якою ця нісенітниця — тлумачний словник!
- Найкращий спосіб пояснити – це самому зробити .
- Якби кожна людина займалася своєю справою, Земля крутилася б швидше.
- – Не сумуй, – сказала Алісa. — Рано чи пізно все стане зрозуміло, все стане на свої місця і вишикується в єдину гарну схему, як мережива. Стане зрозуміло, навіщо все було потрібне, бо все буде правильно.
- Подумати тільки, що через якусь річ можна так зменшитися, що перетворитися на ніщо .
- Як вона не намагалася, вона не могла знайти тут ні тіні сенсу, хоча всі слова були їй цілком зрозумілі.
- Робити їй було нічого, а сидіти без діла, самі знаєте, справа нелегка.
- Я ось зараз, наприклад, дві години впадала у відчай… з варенням і солодкими булочками.
- Якщо в голові порожньо, на жаль, найбільше почуття гумору не врятує вас.
- – Що ти хочеш? – Я хочу вбити час. — Час не дуже любить, коли його вбивають.
- Просто не знаю, хто я зараз така. Ні, я, звичайно, приблизно знаю, хто така я була вранці, коли встала, але з того часу я весь час то така, то сяка – словом, якась не така.
- Вона завжди давала собі добрі поради, хоч слідувала їм нечасто.
- — А де я можу знайти когось нормального? – Ніде, – відповів Кіт, – нормальних не буває. Адже всі такі різні та несхожі. І це, на мою думку, нормально.
- — А що це за звуки, он там? – Запитала Аліса, кивнувши на вельми затишні зарості якоїсь симпатичної рослинності на краю саду. – А це дива, – байдуже пояснив Чеширський Кіт. — І.. І що вони там роблять? – поцікавилася дівчинка, неминуче червоніючи. – Як і належить, – Кіт позіхнув. – Трапляються…
- Якби це було так, це ще нічого. Якби, звісно, воно так і було. Але оскільки це не так, так воно і не так. Такою є логіка речей.
- Від гірчиці – засмучуються, від цибулі – лукавлять, від вина – звинувачуються, а від здоби – добріють. Як шкода, що про це ніхто не знає… Все було б так просто. Якби здобу — і добріли!
- Все, що сказано тричі, стає істиною.
- Ніколи не вважай себе не таким, яким тебе не вважають інші, і тоді інші не вважатимуть тебе не таким, яким ти хотів би їм здаватися.
- Десять ночей удесятеро тепліше, ніж одна. І вдесятеро холодніше.
- — Скажіть, будь ласка, куди мені йти звідси? — А куди хочеш потрапити? – відповів Кіт. — Мені байдуже… — сказала Аліса. — Тоді все одно, куди йти, — зауважив Кіт.
- План, що й казати, був чудовий: простий і ясний, краще не вигадати. Недолік у нього був тільки один: було зовсім невідомо, як його виконати.
- Якщо у світі все безглуздо, — сказала Аліса, — що заважає вигадати якийсь сенс?
Джерело: fit4brain.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook:
