У Німеччині, в долині річки Мозель, затишно розташувалося невелике місто Кохем.
Замок Кохем
Як і в будь-якому стародавньому місті, є у Кохемі старовинний замок. Перші згадки про нього належать до 1051 року. Хто був засновником замку — достеменно не відомо, але вважається, що він був пфальцграфом Еццо. 1151 року імператор Конрад III оголосив замок імперською власністю.
Довгий час містом володіли архієпископи Тріра. Це був їхній спадковий маєток. Під час їхнього правління замок був значно розширений і зміцнений.
Але це його не врятувало. У 1688 він був захоплений військами Людовіка XIV. Французов не цікавило, що це давня споруда. Вони просто замінували його та підірвали. Зруйновано було і місто.
Наприкінці ХІХ століття Німеччини було «модно» викуповувати стародавні замки і з них літні резиденції. У 1868 році руїни замку Кохем придбав підприємець з Берліна Луї Равене і зайнявся його реконструкцією.
Будівлю було не лише відновлено. У ньому представлені меблі часів ренесансу та бароко. Поруч був розбитий чудовий садок. З 1978 року замок перебуває у власності міста.
Але не тільки стародавній замок є визначною пам'яткою міста Кохем. У ньому розташоване сховище Німецького федерального банку.
Таємниця міста Кохем
У розпал холодної війни, 1962 року німецький уряд розпорядився надрукувати величезну кількість грошей. Але їх треба було десь зберігати. З цією метою центральний банк збудував у місті Кохем ядерний бункер. Про будівництво бункера знали лише мешканці довколишніх будинків. Їх попередили, що ця інформація не підлягає розголошенню. Якщо вони поділяться таємницею з іншими жителями міста, то втратять своє місце у бункері у разі атомного бомбардування.
Площа бункера складає 1400 кв. Він справді міг витримати ядерне бомбардування. У ньому були створені спеціальні системи кондиціювання повітря, подачі води та електрики, що забезпечувало повну безпеку протягом 14 днів.
Вхід у бункер було замасковано у двох звичайних будинках. Це важкі сталеві двері, за якими знаходиться довгий коридор та мережа тунелів.
Але ніхто про це не знав. Містяни вважали, що тут розташований рекреаційний центр Федерального банку. З 1965 року сюди почали таємно перевозити гроші, які складалися до сховищ, розташованих на глибині 30 метрів. Потрапити до них було складно: існувало лише три ключі та секретна комбінація замку, яку знали лише чиновники з Франкфурта. Двічі на рік гроші перераховувалися.
Проіснувало сховище до 1988 року. Гроші було знищено, а бункер закрили. Так він простояв майже 30 років. У 2014 році бункер викупив підприємець і заснував у ньому музей, який відкритий для будь-кого.
Джерело: topvoyager.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook:
