Доля цієї жінки настільки дивовижна, що будь-яка екранізація видалася б неправдоподібною. Скандали, міфи та найнеймовірніші події супроводжували її все життя. Перший в історії еротичний фільм, успішна кар'єра в Голлівуді, мільйонні гонорари, натовпи шанувальників – все це здається другорядним у порівнянні з тим, що ця голлівудська красуня… винайшла технологію, що лежить в основі систем GSM, GPS, Bluetooth та сучасного Wi-Fi !
Гедвіга Єва Марія Кіслер народилася у Відні в 1914 році і була єдиною дитиною в сім'ї Гертруди та Еміля Кіслерів. Її батько керував банком, а мати, у дівочості Гертруда Ліштвіц, що походила з багатої єврейської родини, була піаністкою. Гедвіга у 16 років пішла з дому, вступила до театральної школи, почала зніматися в кіно. Світову популярність їй приніс фільм "Екстаз". Хеді Кіслер вперше в повнометражному європейському кіно красувалася повністю оголеною і навіть імітувала оргазм в одній зі сцен — неймовірна зухвалість на ті часи. 
Картина була заборонена до показу у низці країн і випущена в прокат лише за кілька років із великими цензурними купюрами. Того ж року на вимогу батьків дівчина вийшла заміж за великого фабриканта зброї, австрійського мільйонера Фріца Мандла. Насамперед молодий чоловік спробував скупити всі копії скандального кінофільму, чим тільки підігрів інтерес до нього. 
Свій стан Мандл нажив, продаючи нові системи озброєнь Німеччини та Угорщини порушуючи Версальський Договор – одна з нерозв'язних протиріч їхнього шлюбу, крах якого був не за горами.
З боку життя Хеді в Зальцбурзькому замку в оточенні розкоші та слуг могло здатися казкою. Правда ж полягала в тому, що дружина стала черговим придбанням Мандла, як дорога машина або породистий кінь, а Хеді була занадто розумна, щоб просто змиритися з роллю гарної ляльки, що говорить – їй було нудно.
Чоловік любив похвалитися красунею дружиною перед діловими партнерами. Хеді була присутня навіть на технічних нарадах, «виглядала чарівно» і… слухала, вникала, запам'ятовувала — через брак інших інтелектуальних розваг.
Лабораторії Мандла працювали створення керованих озброєнь. Як з'ясується пізніше, вона не просто розуміла суть проблем, які обговорювали технічні фахівці, а й запропонувала витончену та геніально просту інновацію, яка набагато випередила свій час. Але це станеться набагато пізніше, а поки дівчині набридло життя в золотій клітці і вона… втекла. 
Після чотирьох років невдалого заміжжя, підсипавши снодійного покоївки і переодягнувшись у її уніформу, фрау Мандл здійснила хрестоматійну втечу із замку через чорний хід.
Наслухавшись розмов у кабінеті чоловіка, вона краще за багатьох уявляла собі масштаб військової загрози. Тому Хеді не ризикнула залишатися в Європі і на пароплаві "Нормандія" вирушила з Лондона до Нью-Йорка.
Акторці не довелося оббивати пороги у Голлівуді — скандальний кінодебют був надто гучним, щоб його забули за кілька років. Правда, ім'я їй все-таки довелося змінити, щоб не викликати непотрібних асоціацій у пуританської публіки. Так Гедвіг Кіслер стала Хеді Ламарр.
Далі події розгорталися як у кіно. Новий запаморочливий виток кар'єри та неймовірні заробітки — $30 млн. Нечувані гроші на ті часи!
До речі, свій перший контракт вона підписала ще на борту «Нормандії» – із самим засновником студії MGM Луїсом Мейєром.
Тим часом спалахувала пожежа світової війни — фашизм пожирав Європу. Хеді дуже близько до серця приймала все, що відбувалося на батьківщині, адже вона сама була єврейкою. Тому коли в рамках заходів щодо зміцнення обороноздатності у США створюється Національна Рада Винахідників, вона негайно вирішує запропонувати свої послуги Раді. У неї мільйон ідей і вона ненавидить фашизм усією душею. Технологія завадостійкої радіопередачі здається їй очевидною — треба просто постійно змінювати частоту випадковим чином у широкому діапазоні, якимось чином синхронізувавши передавач і приймач! Реакцію Ради вгадати неважко. Голлівудській красуні з посмішкою рекомендують використовувати свою чарівність для продажу облігацій оборонної позики. Вона справді зібрала 7 мільйонів: той, хто заплатив 25 тисяч, отримував поцілунок красуні, і охочих виявилося достатньо. Але її ідеї залишалися незатребуваними до доленосної зустрічі з Джорджем Антейлем. 
Американський композитор-авангардист Джордж Антейль, як і багато його колег, на початку двадцятих років переїхав до Парижа, де поступово набув популярності і навіть отримав стипендію покровителя сучасного мистецтва Соломона Гуггенхейма. Він спілкується з Пабло Пікассо, Джеймсом Джойсом, Езрою Паундом та іншими майбутніми знаменитостями.
На запрошення Берлінського симфонічного оркестру Джордж Антейль переїжджає до Німеччини, знайомиться зі Стравінським і стає свідком зміцнення гітлерівського режиму. Він повертається в Америку в 1936 і пише книгу, яка з вражаючою точністю пророкує Другу Світову війну.
Влітку 1940 року Хеді Ламарр зустрічає Джорджа Антейля на вечірці. Розмова швидко змістилася на тему, що їх цікавила обох: як допомогти країні у війні. Композитор був першою людиною, яка уважно вислухала Ламарр. Вони домовилися про зустріч, і невдовзі ідея перескоку частоти (frequency hopping) отримала технічне рішення.
Мікроелектроніки тоді ще не було, а єдиним доступним програмованим пристроєм було… механічне піаніно! Його механізм виявився досить компактним, щоб поміститися у корпусі морської торпеди. Система могла використовувати набір із 88 радіочастот — за кількістю клавіш фортепіано. Деталі винаходу відпрацьовувалися ще кілька місяців, і в грудні 1940 року заявка була направлена особисто голові Національної Ради Винахідників Чарльзу Кеттерінгу.
Заявка була відібрана серед сотень тисяч інших, доопрацьована під керівництвом Кеттерінга , і в серпні 1942 року патент США № 2292387 на «Систему секретних повідомлень» був, нарешті, отриманий.
Співавтори подарували його уряду, відмовившись від гонорару.
На жаль, винахід надто сильно випередив час. Керівництво Військово-Морських сил США скептично сприйняло патент. Він був засекречений і покладений під сукно довгі роки. Концепція перескоку частоти відродилася лише з розвитком електроніки після війни.
З 1957 року інженери фірми "Сільванія" почали експериментувати з ідеєю "Системи секретних повідомлень", використовуючи напівпровідникові компоненти замість механічних. З'явився термін "широкополосний сигнал".
У середині вісімдесятих Пентагон розсекретив ряд патентів, і переваги ШПС стали доступними для цивільного застосування, найбільш відомим прикладом на сьогоднішній день є стандарт радіотелефонного зв'язку CDMA. Джордж Антейль помер у 1959, не дізнавшись про долю винаходу. Після ще п'яти невдалих шлюбів (крім Фріца Мандла) Хеді Ламарр втратила все своє майно і померла в будинку для людей похилого віку у Флориді. 
Тепер увага! Спробуймо усвідомити неймовірний факт, що перед нами — не просто красуня.
Це людина, чиїми винаходами ми користуємося щодня.
- Вона винайшла те, що зараз лежить в основі систем GSM, GPS, Bluetooth та Wi-Fi 802.11.
- Вона вигадала принципи шифрування інформації для постійних незакритих каналів зв'язку.
- Завдяки їй ви користуєтеся Wi-Fi, не побоюючись, що хтось ще сяде на ваш канал.
Без винаходу Хеді Ламарр зараз не літали б військові супутники і не працювали б стільникові телефони, а про системи навігації й говорити не варто. Так, напевно, все це винайшов би хтось інший, але факт є фактом — це зробила саме вона, голлівудська кінозірка. 
Випадково розкопавши цю неймовірну історію, ентузіасти намагалися представити Хеді до Медалі честі Конгресу та нагороди IEEE — безуспішно. Лише 1997 року вона отримала нагороду фонду Electronic Frontier. «Найперший час» — була реакція 82-річної актриси. Ламарр відмовилася бути присутньою на церемонії і не прийняла журналістів. "Не думайте, що я погано виглядаю, просто не хочу нікого бачити". Нагороду отримав її єдиний син Ентоні Лоудер. За внесок у кінематограф Хеді Ламарр здобула свою зірку на Алеї слави у Голлівуді. День народження актриси – 9 листопада – святкується в США як День винахідника.
Джерело: izbrannoe.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook:
