Композитор Олег Каравайчук – музикант-легенда, якого одні вважають геніальним божевільним, інші просто генієм. Учень Ріхтера, який не визнає жодних авторитетів, окрім музики. Автор мелодій до фільмів «Мама вийшла заміж», «Міський романс», «Місто майстрів» та ще приблизно 150 стрічок. Він може грати перед повною залою з наволочкою на голові, щоб не відволікатися, а може взагалі не прийти на концерт. Загалом, про Олега Каравайчука можна написати багато чого, а письменник Дмитро Горчев написав про композитора коротеньке оповідання, яке, можливо, говорить про нього більше, ніж будь-яка біографія.
Давався якось у місті Петербурзі урочистий концерт з приводу якоїсь важливої дати – дня міста, можливо, чи ще чогось там. На концерті була присутня сама Валентина Іванівна та інші «чудові люди». Склад виступаючих на таких концертах не змінюється вже багато років: мушкетер Боярський у капелюсі, добрий доктор Розенбаум, кучерявий композитор Корнелюк, літня, але, як і раніше, здобна Людмила Сенчина, ну і безсмертні Едіта П'єха (іноді з онуком). Загалом чим багаті. І тут раптом раптово виходить на сцену композитор Каравайчук… Якщо уявити собі найгірший характер, який можна уявити, то у композитора Каравайчука він ще гірший. Живе він у крихітній кімнатці, в якій ледве вміщується рояль. За цим роялем він обідає і на ньому спить. Коли його запрошують кудись виступити, він знімає з подушки свою єдину ні разу не прану наволочку для того, щоб одягати її на голову під час виступу. Той, хто запросив таку людину на урочистий захід, напевно поніс згодом найсуворішу і цілком заслужену кару. Бо це було актом найчистішого та неприхованого шкідництва. За Сталіна за таке взагалі розстрілювали. Ну, і значить, виходить цей композитор Каравайчук до мікрофону і каже своїм невимовно неприємним скрипучим голосом: "Дорогі друзі! Все те, що ви тут чули, – це була страшна поебень. Для тих, хто думає, що він почув, повторюю: ПЗ -Е-БЕНЬ. А тепер ми слухатимемо музику". І в мертвій тиші, в якій не пискнула навіть Валентина Іванівна, композитор Каравайчук сів за рояль, одягнув на голову наволочку і заграв щось чарівне…
Джерело: izbrannoe.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook:
