Все пізнається у порівнянні – і це ми часто свідомо та підсвідомо робимо: ми порівнюємо себе з іншими, порівнюємо наш час із минулим, порівнюємо нашу культуру з іншою, порівнюємо наш рівень менталітету, здоров'я та медицини. І коли здається, що те, що у нас є тут і зараз, – це дуже мало та недостатньо для щастя, просто прочитайте це. Протверезна стаття психотерапевта Адріани Імж: Так, раніше не було раку. Бо його не діагностували. Людина вмирала, і все. Не було проблем із алергією на щеплення. Діти помирали від дифтерії пачками, та й годі. Не було проблем із контрацепцією. Люди просто народжували та виносили дітей на мороз, морили голодом. Після відкриття Америки половина Європи вимерла від сифілісу, а половина індіанців – від грипу. В Англії за часів Генріха, того самого, що з Анною Болейн, простий грип викосив половину Лондона. Не було проблем із сильними жінками. Жінки просто не мали паспортів, прав, можливостей, їх били і ґвалтували — і це не вважалося проблемою чи злочином. І жодної проблеми з оргазмами не було – не було оргазмів. І з позаматковими вагітностями та постродовою депресією проблем не було. Позаматкова вагітність (або завмерла) була лише одна. Жінка вмирала – і все. І депресії у жінок не було. Була важка робота. Ті, хто не вмирав від пологів, у сорок найчастіше були з опущенням матки — від постійної важкої роботи. Бандажів також не було. Усім, хто хоче гарних суконь та балів, рекомендую читати мемуари Катерини Другої. Так-так, дружини спадкоємця престолу, а потім імператриці. Там про вітряну віспу, жіночі проблеми, труднощі побуту та багато іншого у знаті. Так-так, у тих людей, які мали всі блага тієї цивілізації. У мене в процесі читання було враження, що я зараз живу не просто розкішніше, а в багато разів розкішніше за імператрицю. Моя прабабка і перша дружина мого діда померли під час пологів, половина братів і сестер мого батька померли від інфекцій, які зараз здаються казковими страшилками. І це не глухе середньовіччя, а двадцяте століття. Ну і взагалі комусь хочеться гострих відчуттів — можна взяти в бібліотеці жіночу енциклопедію вісімдесятих і почитати про жіночу гігієну. Та що там — сто років тому мої легкі пологи вбили або мене, або дочку. Просто тому, що легкі вони були завдяки медицині. Коли мене запитують, коли я хотіла б жити, відповідь — зараз. Я не знаю, що буде в майбутньому, але зараз у мене є джинси, кросівки, дезодорант, моя особиста нерухомість, закордонний паспорт, контактні лінзи, засоби гігієни та контрацепції, можливість працювати та навчатися у будь-якій країні. Я можу розлучитися просто тому, що не хочу жити з цією людиною. Я можу керувати машиною. Я можу купити травмат або шокер, а також навчитися битися, щоб захищати себе та своїх близьких, і, так, є шанс, що за перевищення самооборони мене посадять. Зате не закидають камінням і не скинуть зі скелі як зганьблену. У цьому суспільстві ще купа проблем, але, порівняно з тим, що було, це офігенно. І бажаючі відмотати назад просто не розуміють, куди вони потраплять. Я розумію. І я знаю, яка титанічна робота була зроблена, щоб зробити хоча б те, що є зараз. І я щаслива жити тут і зараз.
Джерело: fit4brain.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook:
