Кожен з батьків прагне виростити розумну, здатну, добру, чуйну дитину, але виходить це не у всіх. Діти виростають розпещеними, примхливими, зарозумілими. Одним словом, зіпсованими. У цій статті ми порадимо, що робити, щоб з вашою дитиною такого не сталося. Ми як відповідальні батьки бажаємо виростити свою дитину максимально підготовленою до самостійного життя в цьому непередбачуваному світі. Але давайте говорити правду: багато хто під «підготовкою до самостійного життя» має на увазі лише хорошу формальну освіту. З ранніх років дитину навчають математики, письма, природознавства та інших наук, а трохи пізніше віддають у сильну школу. Безумовно, все це корисно і обов’язково стане в нагоді у дорослому житті, але чи достатньо цього, щоб виростити незіпсовану дитину? Давайте підрахуємо, скільки разів ви бачили розумних та освічених дітей, які зациклені на собі і яких не цікавить навіть думки, бажання та інтереси найближчих до них людей? Скільки разів вам траплялися безглузді діти, які ні в що не ставлять своїх батьків (неповагу, грубість, зарозумілість, нахабство, брехня)? А скільки разів ви зустрічали відмінників, які вже у зрілому віці повністю залежать від батьків? Таких дітей часто називають зіпсованими. І правда в тому, що не існує такого гена, який міг би зіпсувати дитину. Єдині, хто може це зробити, це його батьки. Варто зрозуміти одну річ: чуйна, дбайлива, безкорислива дитина не виходить випадково, це заслуга тільки її батьків. Тому що ключовий вплив на малюка надають саме вони. Ваша дитина – це відображення вас самих. Тому найкраща порада щодо виховання ідеальної дитини — бути для неї наочним прикладом. Але якби все було так просто, то проблем із вихованням не виникало б. Ось кілька порад, які можуть допомогти вам виростити щедру, турботливу та відповідальну людину. Перш ніж ви прочитаєте їх, запитаєте себе, які риси характеру ви хочете побачити у своїй дитині через кілька років? Нехай ваші відповіді стануть для вас заповітною метою, яку ви переслідуватимете, виховуючи своє чадо.
1. Любіть, але позначте межі
Виховання незіпсованої дитини – це завжди балансування між двома крайнощами: любов’ю та межами дозволеного, теплотою та строгістю, щедрістю та відмовою. Щоранку запитуйте себе: «Якби я міг навчити сина (дочка) тільки чомусь одному сьогодні, що це могло бути?». Перевіряйте, чи відповідає вашим цілям, які ви переслідуєте у вихованні. А ввечері ставте контрольне питання: «Чому я навчив свою дитину сьогодні?».
2. Перестаньте опікуватися!
Хороше виховання – це не про те, щоб бути впевненим, що ваша дитина щаслива. Це більше про те, щоб навчити його справлятися з невдачами, відмовами, помилками та неприємностями. Постійна огорожа дитини від усього, що може викликати розчарування, не допоможе їй опанувати цю критично важливу навичку. Це не навчить його долати труднощі, покладаючись лише на свої сили. Припиніть опікуватися своєю дитиною. Дайте йому можливість навчитися справлятися зі своїм життям самостійно, поки що помилки не такі болючі.
3. Вчіть співпереживати
Незіпсовані діти навчені не завжди ставити себе на перший план. Натомість вони вміють зважати на думки, бажання і інтереси оточуючих людей (особливо близьких). Емпатія – це здатність, яка дає можливість маленькій людині думати і дивитися на те, що відбувається з позиції іншого. Це фундамент розвитку таких рис характеру, як повагу, стриманість, доброта, безкорисливість.
4. Розвивайте фінансову відповідальність
Одне з наших головних завдань як батьків — навчити дитину жити, покладаючись лише на себе. Це означає, що ми маємо його навчити управляти своїми фінансами самостійно, а не чекати нескінченних подачок від батьків.
Якщо почуваєтеся чимось на кшталт «золотого банкомату» для своїх дітей, тоді найрозумнішим рішенням буде закрити свій гаманець.
Незіпсована дитина – це та, яка розуміє слова “ні” і “не зараз”.
5. Говоріть «ні» без почуття провини
Постійне задоволення бажань дитини не допоможе навчити його тому, що не завжди життя йтиме за його планом. Додайте до свого лексикона слово «ні» і не відчувайте провини, коли змушені його вимовляти. Повірте, у довгостроковій перспективі ваші діти ще будуть вам за це вдячні.
6. Вчіть віддавати, а не лише отримувати
Дайте своїм дітям можливість зрозуміти, що вони можуть змінювати життя, просто віддаючи чи роблячи щось іншим людям. Адже багато хто з них навіть не здогадується про те, що таке можливо. Мені десь траплялася на очі стаття, в якій говорилося, що щедрі діти не тільки менш егоїстичні і більше цінують оточуючих, а й щасливіші в житті. Один із найкращих способів уберегти дитину від егоїзму — це періодично залучати її до волонтерської роботи, яка не передбачає матеріальних нагород.
7. Замініть “я” на “ми”
Діти егоцентричні. Вони думають, що світ обертається лише довкола них. Їх більше турбують вони самі та власні потреби, а на думки та бажання інших вони не звертають уваги. І щоб не дозволити їм зациклитися лише на собі, потрібно відвести їх від нескінченного «я-я-я» та навчити думати у форматі «ми-ми-ми». Ось кілька простих виразів, які ви можете використати, звертаючись до своєї дитини:
- Давай спитаємо Машу, чим би вона хотіла зайнятися?
- Пам’ятай, ми завжди ділимося!
- Запитай свого друга, у що він хотів би пограти?
- Тепер черга твого брата.
- Давай допоможемо мамі прибратися в кімнаті.
Намагайтеся завжди наголошувати на «ми».
Висновок
Виховання – це не конкурс популярності! Буде багато випадків, коли вам доведеться робити вибір, і він не завжди буде до душі вашій дитині. Але, якщо ви прийняли рішення, дотримуйтесь його до кінця. Зрозумійте одну важливу річ: ви відповідальні за свою дитину, а вона, у свою чергу, потребує вас, щоб вирости добрим, дбайливим, відповідальним та уважним до інших людей.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook:
