Фотограф Олексій Клятов — спеціаліст зі сніжинок. Ще у 2013 році він прославився приголомшливими макрознімками сніжинок, зробленими аматорським обладнанням. Але він не перестає робити нові знімки, і з кожним роком вони стають все кращими. Ось галерея його нових робіт з описом того, як їх було зроблено: На фотографування сніжинок Клятова надихнув сайт Snow Crystals, створений професором фізики на ім'я Кеннет Ліббрехт.
Спочатку Клятов думав, що любителям нема чого й намагатися зробити подібні знімки без дорогого обладнання.
«Це абсолютно не так! – пише він. — Тепер я знаю точно, що кожен фотограф із найпростішою аматорською камерою може отримати дуже й дуже гарні фотографії сніжинок».
Клятов використовує варіант перевернутий об'єктив як макро-лінзу на компактній камері Canon Powershot A650is з об'єктивом Геліос 44М-5.
Ось як виглядає його інструмент:
Його улюблене тло — темна вовняна тканина, як на фото вище.
"На цьому фоні сніжинки виглядали дуже ефектно, – пише він, – як коштовності в ювелірному магазині".
Але він також використовує і скляне тло, щоб знімати сніжинки в іншому світлі.
Для цього він просто кладе шматок скла на ніжки перевернутої табуретки.
Хто б міг подумати, що такі разючі знімки можна робити саморобним обладнанням?
Щоб створити кольорове освітлення, він обертає ліхтарик шматками поліетиленових пакетів із малюнками.
Результат – шикарний силует сніжинки, що виглядає майже нереальним.
Коли скло повністю покрите сніжинками, Клятов протирає його сухим рушником і починає наново.
На обох фонах Клятов робить багато знімків однієї і тієї ж сніжинки.
Потім він поєднує зняті зображення.
Це називається «усередненням» і дозволяє відобразити деталі, які можуть загубитися в одному знімку.
Зазвичай Клятов робить 8–10 знімків кожної сніжинки.
Але для «цікавіших і красивіших кристалів» він іноді усереднює 16 і більше кадрів.
«Студія» Клятова – незасклений балкон у його квартирі.
Половина балкона крита, так що він може знімати просто неба, коли снігопад легкий, і під дахом, коли сніг валить густо.
«Мені пощастило із місцем, тут мені ніхто не заважає, – пише Клятов. — А коли я замерзаю, то повертаюся до хати».
Сьогодні хороші снігопади – рідкість, але вони того варті.
«Тут важлива не стільки техніка, скільки терпіння та удача», — пише автор.
Зверніть увагу на дрібні деталі: наприклад, тут крихітна сніжинка причепилася до великої.
А в цієї такі тонкі краї, що здається, ніби вона ось-ось розтане.
Цей прозорий кристал чудово виглядає на фіолетовому фоні.
А це має цікаву шестигранну форму.
Ось ще один знімок сніжинок-подружок.
А у цієї сніжинки промені наче присипані снігом.
І нарешті, офігенна тривимірна сніжинка!
«Навіть після восьми зим регулярних зйомок, побачивши тисячі сніжинок у всіх деталях, я не втомлююсь захоплюватися черговим екземпляром дивовижної форми або з неймовірним внутрішнім візерунком» (А. Клятов).
Джерело: interesno.cc
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook: