Напевно, вам доводилося чути: «Не треба плутати причину і слідство. Особливо не треба плутати слідство», «Один розумний хлопчик одружився з багатою старенькою. А коли він помер, їй дістався весь його стан», «Сьоме диво світу займало шосту частину суші»… Їхній автор, Андрій Книшев, — справжній класик гумору, відомий насамперед як один із творців знаменитої у 1980-ті роки телепередачі "Веселі хлопці". З того часу минуло чимало років, а його афоризми стають все більш актуальними! Адже, як вважає сам Книшев, «Песимізм — це передчасно висловлена правда». Завдяки телебаченню дурень дурня бачить здалеку. «Хлопчик мав важке дитинство — він виховувався без батьків, один, в Інтернеті». У нас все робиться через дупу, крім клізми. У нас завжди плутають: «Про небіжчиків — тільки добре» та «Добре — тільки про небіжчиків». У нас свобода совісті: хочеш, май совість — хочеш, не май. Народ цікаво стежить за історією своєї країни. Виїхали всією родиною на альтернативну батьківщину. Таку батьківщину за всього бажання не продаси. ТБ — це відчинене вікно у світ, у яке хочеться іноді викинутися. Росія – це виправно-трудова колонія для невиправних оптимістів. Національна самосвідомість у нас у крові. Вже й не відмираєш… Подолаючи труднощі, людство йде вперед, у майбутнє, де його вже давно чекає на його минуле… Наша країна впевнено крокує туди-сюди шляхом побудови соціалізму. Тільки коли перша мавпа взяла в руки палицю, решта почали працювати. Оголошення: «Шановні мешканці (закреслено)! Громадяни (закреслено)! Панове! Переконливе прохання – не писайте у під'їзді!» Із грошима не жартують. Без них — тим паче. Хвилина сміху додає рік життя. Умовно. Родичі – це група нічим не пов'язаних між собою осіб, які збираються періодично перерахуватися та смачно поїсти з нагоди зміни їхньої кількості. Ми іноді впізнаємо себе у наших дітях. Але вже пізно. Свободи слова замало — має бути ще свобода справи. Сміючись розлучаючись зі своїм минулим, чи не довелося б нам зі сльозами зустрітися зі своїм майбутнім?.. Дивись на життя простіше — як баран на нові ворота. Історія повторюється тричі. Вперше як трагедія і кілька разів — для тупих. Колись на землі житимуть красиві, сильні, розумні машини. Пройшовши через усі роки випробувань, ми таки вижили. Але, мабуть, вже з глузду.
Джерело: izbrannoe.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook:
