1. 99% православних навіть не підозрюють, що ми, євреї та мусульмани віримо в одного бога. Звати його Елохім (Аллах) Незважаючи на те, що цей бог має назву, імені власного у нього немає. Тобто слово Елохім (Аллах) просто означає «бог». 2. Деякі православні навіть не здогадуються, що до християн належать усі люди, які вірять, що Ісус існував. І католики, і протестанти, і православні. Але на сьогоднішній день немає жодного достовірного підтвердження існування Ісуса, проте Магомет був історичною особистістю.
3. Міфічний Ісус був юдеєм за вірою та євреєм за національністю. Розумні євреї, яким не давало спокою, що єврейською паствою керують лише клани коганів та левітів, вирішили відпочкуватись і створити свою контору, яку згодом назвали «християнством». 4. Будь-яка релігія має на меті свого існування всього дві речі. Їх слід пам'ятати, хто б вам якоїсь локшини на вуха не вішав. Перша – це збагачення. Другий – звичай (уточнення значення слова «бидло») Збагачуються священнослужителі того чи іншого культу. Ображається народ. Будь-яка держава підтримує основну релігію, бо церква допомагає перетворювати людей на стадо. У християнстві так і говориться – паства, тобто стадо. Стадо, яке пасе пастух чи пастир. Пастир стриже з баранчика шерсть і умовляє перед тим, як зробити з нього люля-кебаб.
5. Як тільки людина за допомогою релігії загнана в череду, у неї з'являються стадні почуття та стадні думки. Він перестає думати логічно та перестає використовувати органи сприйняття. Все, що він бачить, чує і каже – є набір штампів, які використовуються у стаді. 6. У 1054 році відбувся поділ християнської Церкви на Римо-католицьку церкву на Заході з центром у Римі та Православну – на Сході з центром у Константинополі. Всі теорії та обґрунтування чому це трапилося не стоять і виїденого яйця (ми пізніше до цього повернемося) головна проблема полягала у першості. Хто повинен верховодити – папа римський чи патріарх. У результаті кожен став вважати себе головним. Хлопці розсудили так, дружба дружбою, а тютюнок нарізно. Гроші рахунок люблять. 7. 988 року київський князь Володимир приймає рішення хреститися від Константинопольської Церкви. Протягом багатьох століть, церква вогнем і мечем випалює на Русі інакомислення і багатобожжя. Майже повністю були знищені всі документи, що стосуються дохристиянського періоду. Було майже повністю знищено цілий клас людей, які називалися на Русі волхвами, ведунами, відьмами, чаклунами. Тобто пласт найдавніших знань і умінь, первозданна мова якою люди спілкувалися з природою і богами, весь досвід, які накопичував народ протягом століть, був стертий з людської пам'яті. 8. Вважається, що ведуни (від санскритського слова "відати", "знати") були свого роду совістю племені, його моральним та духовним орієнтиром: "со-" + "-весть", тобто. «Спільна звістка», «Спільне знання» Совість – це спосіб спілкування людини з Богом за допомогою порівняння своїх моральних стандартів зі стандартами навколишніх людей і, з досвідом предків. Народ, який має совість, не потребував таких інструментів, як держава, релігія, пропаганда, смертна кара. Є думка, що через величезну територію євразійського континенту, залишки совісті збереглися десь у глибинці Росії. Тому генетична пам'ять росіян свято зберігає віру в існування справедливості (корінь «вед», до речі) совісті та правди. За злий характер, жадібність і чорні ряси поповство на Русі прозвали «воронню». 9. Знищення християнством «совісті» на Заході відбувалося набагато пізніше, було більш тотально та технологічно. Табори смерті розпочалися саме з європейської інквізиції, коли чаклуни та відьми на всій території Європи були виявлені, зафіксовані, засуджені та спалені. Все, без залишку. Правду та совість на Заході замінили «правом». Західна людина не вірить у жодну гіпотетичну справедливість, натомість вірить законам, та ще й дотримується їх. 10. Перший хрестовий похід розпочався 1096 року, а останній закінчився 1444 року. 350 років миролюбне християнство, ім'ям Ісуса знищувало країни, міста та цілі народи. І цим займалося, як ви напевно розумієте, не лише католицтво чи якийсь тевтонський орден. Десятки племен існували біля Московії як і були насильно звернені у православ'я чи стерті з землі. 11. У зарубіжних джерелах «православна» церква пишеться як «ортодоксальна». Ми з вами ортодокси, хлопці. 12. У 1650-х – 1660-х у Московії відбувається так званий "розкол". Не сильно заглиблюватимемося в деталі, скажімо лише, що причиною церковних реформ, проведених патріархом Никоном було лише дві речі – різка відмінність церковних порядків у Московії та в грецькій церкві. По суті, московська церква перетворилася на самочинну релігійну організацію, яка вражала своєю дикістю заїжджих грецьких священиків. Особливо це стало очевидно через приєднання Малоросії. Малоросія відокремилася від Польщі, визнала своїм царем Олексія Михайловича і увійшла до складу Московської держави як його нероздільна частина, але церковно-обрядова практика південнорусів сходилася з тодішньою грецькою і різнилася від московської. Потрібно було терміново все це уніфікувати. І друге. Головний політичний аспект реформи полягав у «візантійській красі», тобто завоюванні Константинополя та відродженні Візантійської імперії за допомогою та за рахунок Росії. У зв'язку з цим цар Олексій хотів успадкувати з часом престол візантійських імператорів, а патріарх Никон хотів стати Всесвітнім патріархом. Ось так. Жага влади. Жага першості. Завдяки цьому православна паства (пам'ятаєте, що означає паства?) на чолі з пастирями ще триста років полювала розкольників, які не хотіли перебудовуватися. Тож, перебудова, це не лише підривна діяльність херра Пітера та Михайла Горбачова.
13. Якщо хтось не знає, повідомлю. Єдиною річчю, яка відрізняє католицьку церкву від православної називається «філія» (лат. filioque — «і Сина») додавання до латинського перекладу Нікео-Константинопольського символу віри, прийняте Західною (Римською) церквою в XI столітті в догматі про Трійцю: Духа не тільки від Бога-Отця, але «від Батька і Сина». Тобто іудейський Елохім у православ'ї є єдиним джерелом святого духу. А от католики вважають, що святий дух походить ще й від юдея Ісуса з Назарету. Це звичайно формальності, все завжди впирається у гроші та владу. 14. Але ось у чому проблема. У 1438-1445 проходить XVII Вселенський собор, названий Ферраро-Флорентійським собором. Вселенськими такі собори називаються тому, що на них присутні представники всіх християнських церков. Рішення вселенських соборів є обов'язковими для всіх (як рішення Гаазького суду) і для католиків, і для православних. На цьому соборі довго обговорювалися розбіжності між західною та східною церквою, а в результаті було ухвалено рішення про об'єднання. Собор закінчився підписанням унії. Відгадайте, хто за кілька років відхрестився від рішення собору? Правильно, Московія. 15. А який сенс віддавати першість? Так ми самі свою череду пасемо, самі собі начальники, а тут Папа римський кермуватиме. Разом. До двох головних цілей будь-якої релігії –збагачення церковників, звичаю (оболванювання) мас, ми додаємо третю, виявлену емпіричним шляхом – жага влади. У християнстві, найголовнішим із смертних гріхів, є «гординя». Жага влади – це і є гординя.
На сьогодні все. Висновки робіть самі.
Джерело: shablona.net
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook:
