Роман «Цитадель» — своєрідний і, можливо, найгеніальніший твір Антуана де Сент-Екзюпері, який залишився незавершеним і був опублікований вже після смерті письменника. У ньому химерно переплелися військова проза, мемуари та літературні легенди, роздуми про сенс життя та духовні пошуки великого француза. Є в ньому такі слова про виховання дітей.
— Ваш обов'язок не вбити людину в маленьких людях, не перетворити їх на мурах, прирікаючи життя мурашника. Мене не турбує, наскільки буде задоволена людина. Мене турбує, скільки буде в ньому людського. Не моя турбота — щастя людей. Хто з людей буде щасливий – ось що мене турбує. А задоволеність ситих біля годівниці — худоба — мені не цікаво. Не забезпечуйте дітей готовими формулами, формули – порожнеча, збагатіть їх образами і картинами, на яких видно нитки, що зв'язують. Не обтяжуйте дітей мертвим тягарем фактів, навчіть їх прийомам та способам, які допоможуть їм осягати. Не судіть про здібності з легкості засвоєння. Успішніше й далі йде той, хто болісно долає себе та перешкоди. Любов до пізнання – ось головне мірило. Не вчіть їх, що користь – головне. Головне – зростання в людині людської. Чесна та вірна людина гладко вистругає і дошку. Навчіть їхній повазі, тому що насміхатися люблять трутні, для них не існує цілісної картини. Боріться проти жадібності до речей. Вони стануть людьми, якщо ви навчите їх витрачати себе, не шкодуючи; якщо людина не витрачає себе, вона закостеніє. Навчіть їх роздумів і молитви, завдяки яким розширюється душа. Навчіть не скупчитися в коханні. Чим заміниш кохання? Нічим. А любов до себе — протилежність любові. Карайте брехню та донесення. Буває, що й вони допомагають людині і, здавалося б, у допомогу царству. Але силу народжує лише вірність. Не можна бути вірним тут та невірним там. Вірний завжди вірний. Немає вірності у тому, хто здатний зрадити товариша, з яким разом працює. Мені потрібне сильне царство, і я не збираюся засновувати його міць на людському непотріб. Привійте їм смак до досконалості, бо будь-яка справа – це шлях до Господа, і завершує його лише смерть. Не вчіть їх, що головне – прощення та милосердя. Погано зрозумілі, обидві ці чесноти обернуться потуранням нечисті та гниття. Навчіть їх доброму співробітництву — спільній справі, де кожен допомагає завдяки іншій. І тоді хірург поспішить через пустелю до людини з розбитим коліном. Тому що йдеться про справність віза. А вожатий у них один.
Джерело: interesno.cc
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook:
