У 1963 році увагу всієї Америки привернув експеримент двох школярів, які вирішили перевірити, як тривала відсутність сну відбивається на когнітивних здібностях людини. У результаті один із підлітків, який погодився стати добровольцем, не спав 264 години та побив рекорд діджея з Гонолулу о 260 годині.
Експеримент почався наприкінці грудня 1963 року, коли двоє підлітків захотіли зробити щось неймовірне й у результаті їхню увагу привернула здатність організму обходитися без сну. Вони не просто захотіли побити світовий рекорд неспання без будь-яких стимуляторів активності, але також вивчити вплив на паранормальні здібності. Оскільки школярі не мали достатніх навичок для такого масштабного дослідження, вони вирішили зупинитися на дослідженні впливу відсутності сну на когнітивні здібності та вміння в баскетболі.
Щоб дізнатися, хто з двох підлітків опиниться у ролі піддослідного, друзі просто кинули монетку та вибір упав на 17-річного Ренді Гарднера. Його напарнику Брюсу Маккалістер теж доводилося не спати, оскільки він вів спостереження за станом свого друга. Останній зазначав, що після трьох позбавлених сну ночей він прийшов до тями, коли намагався записувати нотатки на стіні. У результаті друзі зрозуміли, що їм потрібен помічник, тому залучили до роботи товариша Джо Марчіано, а потім до них приєднався професор Стенфорда, який займався вивченням сну, Вільям Демент.
У ті часи вчений був одним із перших дослідників сну і відразу прийшов на допомогу хлопцям, коли почув про них у газеті. Батьки Ренді виявилися раді допомоги, оскільки переживали стан свого сина, адже тоді ще не було відомо, чи може призвести відсутність сну до смерті. Варто відзначити, що неспання підлітка ніяк не стимулювалося і можливість використання будь-яких препаратів навіть не обговорювалася, але іноді підліток випивав трохи кіл.
Щоб перевірити, чи позначається відсутність сну на можливостях людини, Ренді періодично просили розпізнати смак і запах, а також проявити навички гри в баскетбол. У спробах не заснути піддослідний довго залишався на майданчику, тому завдяки тренуванням його вміння помітно покращали. Ренді багато грав у баскетбол чи боулінг, оскільки лише рух допомагав йому не заснути.
У міру розвитку експерименту, він привертав більшу увагу преси і одночасно всі газети писали про смерть Кеннеді, візит до США The Beatles, а також про дослідження підлітків. Маккалістер зазначає, що найчастіше їхню роботу сприймали як витівку підлітків. У результаті експеримент завершився на позначці о 264-й годині без сну, проте відразу після закінчення досвіду Ренді Гарднера відвезли у військовий госпіталь, щоб перевірити роботу мозку.
У першу добу після експерименту Гарднер відпочивав 14 годин, і фаза швидкого сну у нього виявилася дуже тривалою. Потім вона почала скорочуватися і в результаті прийшла в норму. Матеріали проведеного дослідження направили до Аризони на аналіз і виявилося, що деякі ділянки головного мозку підлітка спали протягом усього експерименту, а інші, навпаки, не спали. Таким чином мозок давав деяким ділянкам відпочити та підтримував працездатність.
Було доведено, що 11 діб без сну не вплинули на здоров'я Ренді, хоча протягом кількох наступних років він страждав на безсоння. Після встановлення рекорду Книга рекордів Гіннеса відмовилася приймати нові спроби, оскільки такий досвід може стати небезпечним для здоров'я людини.
Джерело: anews.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook:
