Меріме одним із перших у Франції оцінив достоїнства російської літератури і вивчив російську мову, щоб читати в оригіналі твори майстрів російської словесності.
В 1849 Меріме переклав «Пікову даму» Пушкіна, а до французького перекладу «Батьків і дітей», що вийшов у Парижі в 1864, написав передмову. 1851 року в «Revue des Deux Mondes» вийшов його етюд про Гоголя, 1853 року — переклад «Ревізора». Цікавився він і російською історією: в "Journal des Savants" він опублікував кілька статей про "Історію Петра Великого" Н. Г. Устрялова, нарисів про козацтво і Смутний час. Першим його твором стала книга Театр Клари Гасуль (Le Theatre de Clara Gazul, 1825), видана за створення якоїсь іспанської поетеси, п'єси якої були нібито виявлені та перекладені Меріме. Слідом з'явилася ще одна літературна містифікація — переклад іллірійського фольклору Гузла (La Guzla). Обидві книжки мали велике значення у розвиток раннього романтизму. Але найбільший внесок у французьку літературу склали шедеври пізнішого часу, зокрема. Хроніка царювання Карла IX (La Chronique du regne de Charles IX, 1829), найвірогідніше з усіх французьких історичних розповідей романтичної доби. *** «Подорожувати з друзями! Це все одно що залишатися у себе у вітальні, тим часом як усі країни пропливають повз ваші вікна, наче панорама, що рухається». *** «Жінки та кішки не йдуть, коли їх звуть, і приходять, коли їх не звали». *** «Російська мова — мова, створена для поезії, вона надзвичайно багата і примітна головним чином тонкістю відтінків». *** «Є речі важливіші за гроші, але без грошей ці речі не купити».
*** «І боягуз набирається хоробрості, бачачи, що ворог тікає» *** «Якщо людина вас обдурив, він шахрай; якщо він обдурив вас двічі, ви дурень» *** «Слід робити лише ті дурниці, які приносять задоволення» *** «Люди перестають базікати, коли їм нема про що більше просити». *** «В історії я люблю лише анекдоти»
Джерело: interesno.cc
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook:
